Словник української мови в 11 томах

інкубувати

ІНКУБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Виводити в інкубаторі молодняк сільськогосподарських птахів, риб і т. ін.

Інкубувати курчат;

// Закладати в інкубатор (яйця, ікринки) для виведення молодняка птахів, риб і т. ін.

Найдрібніші курячі яйця інкубувати не слід (Птахівн., 1955, 59);

Кілька сотень ікринок лобаня, гостроноса і сингіла ми інкубували у воді різної солоності (Допов. АН, 1, 1961, 108).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інкубувати — інкубува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. інкубувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Виводити в інкубаторі молодняк сільськогосподарських птахів, риб і т. ін. Інкубувати курчат. || Закладати в інкубатор (яйця, ікринки) для виведення молодняку птахів, риб і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови