інтригувати

ІНТРИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. неперех. Здійснювати інтриги проти кого-небудь.

— Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса (Шовк., Інженери, 1956, 142);

Вельможне панство тоне в розкошах, марнує час у хвастощах, інтригує при дворі безвільного короля (Кач., II, 1958, 411).

2. перех. Збуджувати цікавість загадковістю, неясністю, таємничістю; зацікавлювати.

Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (Коцюб., І, 1955, 428);

Я догадався: це Тамара.., про неї останнім часом сестра часто говорила мені, інтригувала її красою (Грим., Подробиці.., 1956, 42).

Значення в інших словниках

1. інтригувати — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
2. інтригувати — Киринити, покиринити, накиринювати, накиринити, понакиринювати, скиринювати, скиринити, поскиринювати, цькувати, зіцьковувати, зіцькувати, позіцьковувати, нацьковувати, нацькувати, понацьковувати, див. дискредитувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. інтригувати — інтригува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. інтригувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Здійснювати інтриги проти кого-небудь. 2》 перех. Збуджувати цікавість загадковістю, неясністю, таємничістю; зацікавлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інтригувати — ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). — Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти.  Словник синонімів української мови