ініціаторка

ІНІЦІА́ТОРКА, и, ж. Жін. до ініціа́тор.

Був недавно Людин вечір, з досить.. для самої ініціаторки несподіваною програмою (Л. Укр., V, 1956, 290);

Сьогодні вона копає картоплю в ланці Наталки Чигирин. Вдома сидіти Уляні незручно. «Бач,— скажуть,— яка наша ініціаторка» (Логв., Літа.., 1960, 77).

Значення в інших словниках

1. ініціаторка — ініціа́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ініціаторка — -и. Жін. до ініціатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови