Словник української мови в 11 томах

іприт

ІПРИ́Т, у, ч. Безбарвна масляниста рідина з гірчичним запахом, яка роз’їдає слизову оболонку та шкіру; використовується як бойова отруйна речовина; гірчичний газ.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іприт — іпри́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. іприт — -у, ч. Безбарвна оліїста рідина з гірчичним запахом, яка роз'їдає слизову оболонку та шкіру; використовується як бойова отруйна речовина; гірчичний газ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. іприт — іпри́т органічна сполука, безбарвна з гірчичним запахом. Дуже отруйний. Для захисту від І. застосовують протигаз і спеціальний одяг. Від назви м. Іпра в Бельгії, де вперше в 1914 р. за наказом командування німецьких військ І. застосували як отруйну речовину.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. іприт — Сіркоорганічна сполука; отруйна рідина, спричиняє опіки; легко проникає крізь тканини і шкіру; технічний і. має запах гірчиці, звідки його колишня назва гірчичний газ.  Універсальний словник-енциклопедія