Словник української мови в 11 томах

іспитований

ІСПИТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до іспитува́ти;

// у знач. ім. іспито́ваний, ного, ч. Той, кого іспитують.

Іспитованому подали шаблю (Кач., II, 1958, 458).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іспитований — Іспито́ваний. Перевірений, досвідчений. Антонія Дребот, іспитована довголіттю практикою сьвідома і совістна повитуха, поручає свої услуги (Б., 1902, рекл.).  Українська літературна мова на Буковині
  2. іспитований — іспито́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  3. іспитований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до іспитувати. || у знач. ім. іспитований, -ного, ч. Той, кого іспитують.  Великий тлумачний словник сучасної мови