істик
І́СТИК, а, ч. Паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі.
Семен обчищав істиком леміш та.. йшов за плугом (Коцюб., І, 1955, 110);
Іде [Скиба], пильний, до сошників доглядається, істиком прочищає (Головко І, 1957, 332).
Словник української мови (СУМ-11)