Словник української мови в 11 томах

ітельмени

ІТЕЛЬМЕ́НИ, ів, мн. (одн. ітельме́н, а, ч.; ітельме́нка, и, ж.). Північна народність, що живе на західному березі Камчатки; камчадали.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ітельмени — -ів, мн. (одн. ітельмен, -а, ч.; ітельменка, -и, ж.). Північна народність, що живе на західному березі Камчатки; камчадали.  Великий тлумачний словник сучасної мови