Словник української мови в 11 томах

іхтіозавр

ІХТІОЗА́ВР, а, ч. Вид вимерлого морського плазуна величезних розмірів.

— Коли б пак нам хоч на одну хвилину почутить [відчути] ту любов, котру почували велетні та ящури й іхтіозаври! (Н.-Лев., IV, 1956, 260);

Напідпитку Іде козак в кобеняку.. Один говорить: «Це — зулус!».. А третій каже: «Білий мавр!» Рішили всі: — іхтіозавр (Олесь, Вибр., 1958, 288);

Мезозойську еру називають царством плазунів.. Серед них були рослиноїдні велетні, такі, як бронтозавр, хижаки — тиранозавр, іхтіозавр тощо (Наука.., 2, 1964, 46).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. іхтіозавр — ІХТІОЗА́ВР див. іхтіоза́ври.  Словник української мови у 20 томах
  2. іхтіозавр — іхтіоза́вр іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. іхтіозавр — -а, ч. Вид вимерлого морського плазуна величезних розмірів.  Великий тлумачний словник сучасної мови