їден
ЇДЕН, їдна, їдне, діал. Один, одна, одне.
— Кажуть: «Іден розум добре, а два — лучче». А що не книжка — то й розум (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451);
Треба докопатися. що воно [Михайло] за їден (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 350).
Словник української мови (СУМ-11)