багрянитися

БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИ поет.; ОБАГРЯ́ТИСЯ уроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). — Док.: забагряні́ти, побагряні́ти, забагряни́тися, забогрові́ти, побагрові́ти, обагри́тися, побурякові́ти. На дворищах багряніли, осипаючись, клени, густою червінню бралися ягоди та листя калини (В. Козаченко); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля, весь захід нагадував глибоку рану... (Ю. Збанацький); В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (М. Нагнибіда); Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький). — Пор. 1. червоні́ти, 2. червоні́ти.

Значення в інших словниках

1. багрянитися — багряни́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. багрянитися — -яниться, недок. Бути, ставати багряним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. багрянитися — БАГРЯНИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Те саме, що багри́тися. Червона заграва стояла над лівим берегом Дніпра, і навіть крига .. теж багрянилась і наче мерехтіла (Ю. Смолич); Повітря було сухе й давлюче, небокрай багрянився над дніпровськими луками урочисто (О.  Словник української мови у 20 томах
4. багрянитися — БАГРЯНИ́ТИСЯ, и́ться, недок. Бути, ставати багряним. Вийду світанком: багряниться обрій (Шпорта, Запоріжці, 1952, 5); Червона заграва стояла надлівим берегом Дніпра, і навіть крига.. теж багрянилась і наче мерехтіла (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 746).  Словник української мови в 11 томах