банкет
БЕНКЕ́Т (БАНКЕ́Т) (урочистий, багатолюдний обід, сніданок, вечеря на честь кого-, чого-небудь), У́ЧТА заст., уроч., ПИР заст. — Чудово, чудово, — похвалив Степан Антонович. — Такого бенкету не знала вся історія дипломатії (С. Журахович); Юзині родичі не жалували коштів на учту, на ушанування 16-літніх роковин дочки-одиначки (Леся Українка); На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (С. Скляренко). — Пор. 2. гу́ля́нка.
Словник синонімів української мови