барок

О́РЧИК (дерев'яний або залізний валок, до якого прив'язують посторонки в упряжці), БА́РОК. Мирон похапки відчепив орчика од стельваги (Б. Харчук); Став надівати барок на стельвагу (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. барок — БА́РОК, рка, ч. Дерев'яний або залізний орчик, до якого прикріплюють посторонки в упряжці. Хто запрягав коней, хто скидав на гарбу пусті мішки, один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.  Словник української мови у 20 томах
2. Барок — Баро́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. барок — БАРОК, рка, чол. Дерев’яний або залізний орчик, до якого прив’язують посторонки в упряжці. Червоноармієць.. пильно оглянув полагоджений барок (Андрій Головко, 1, 1957, 353).  Словник української мови в 11 томах
4. барок — Барок, -рку м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.  Словник української мови Грінченка