безвітрий

БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок був теж тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день (Григрій Тютюнник); Погода передбачалась штильова і ясна (М. Трублаїні). — Пор. 4. спокі́йний, 4. ти́хий.

Значення в інших словниках

1. безвітрий — безві́трий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвітрий — -а, -е. Те саме, що безвітряний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвітрий — БЕЗВІ́ТРИЙ, а, е. Те саме, що безві́тряний. Безвітра весна.  Словник української мови у 20 томах
4. безвітрий — див. безвітряний  Словник синонімів Вусика
5. безвітрий — БЕЗВІ́ТРИЙ, а, е. Те саме, що безві́тряний. Безвітра весна.  Словник української мови в 11 томах