безоплатний

БЕЗПЛА́ТНИЙ (за який не треба платити грошей, який не оплачується), БЕЗКОШТО́ВНИЙ, БЕЗОПЛА́ТНИЙ (який не потребує оплати, не винагороджується); ДАРОВИ́Й, ДАРМОВИ́Й розм. (одержаний без грошей або іншої оплати, незароблений). Одержуємо перший безплатний сніданок за рахунок проїзного квитка (Л. Дмитерко); Йому виписують право на безкоштовний квиток по всіх залізничних шляхах України (Т. Масенко); Безоплатна передача землі; Безоплатне донорство; Текля сказала подругам: — Гітлерівці хочуть, щоб дарова сила на них робила, а німецька людність щоб воювала проти нас... (К. Гордієнко); Риба — це дар природи, відхожий промисел, дармова жатва, пожива, яка дається людині так само, як ліс, повітря, зорі (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. безоплатний — безопла́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безоплатний — -а, -е. За якого не платять; безплатний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безоплатний — БЕЗОПЛА́ТНИЙ, а, е. За який не платять; безплатний. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. безоплатний — див. безплатний  Словник синонімів Вусика
5. безоплатний — БЕЗОПЛА́ТНИЙ, а, е. За який не платять; безплатний. Опір буржуазії проти безоплатної передачі землі селянам.. неминучий (Ленін, 26, 1951, 18).  Словник української мови в 11 томах