безправний

ПРИГНО́БЛЕНИЙ (позбавлений прав, можливості вільно жити), ГНО́БЛЕНИЙ, БЕЗПРА́ВНИЙ, ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ. Людину робить велика віра і .. немає шляхетнішої цілі за віддане служіння пригнобленій нації (Є. Сверстюк); Кров гнобленого класу закипіла в його жилах (Ю. Яновський); Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні (О. Гончар); Прибитому й пригніченому народові позволено на хвилину брати чинний уділ у загальних справах, прокинутись (Н. Кобринська). — Пор. 1. підневі́льний.

Значення в інших словниках

1. безправний — безпра́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безправний — -а, -е. Який не має ніяких прав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безправний — БЕЗПРА́ВНИЙ, а, е. Який не має ніяких прав. Безправний, нешанований, брудний, малоосвічений учитель .. не може забезпечити державі гарну молодь (О.  Словник української мови у 20 томах
4. безправний — Безпра́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безправний — БЕЗПРА́ВНИЙ, а, е. Який не має ніяких прав. Наш закон вперше в історії викреслив усе те, що робило жінок безправними (Ленін, 28, 1951, 157); Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні в минулому...  Словник української мови в 11 томах
6. безправний — Безправний, -а, -е Беззаконный. Ном. № 8283.  Словник української мови Грінченка