безчинствувати

БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, ґвалтуючи, в полон забираючи (А. Головко); В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша (О. Гончар); Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (М. Стельмах); — Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. безчинствувати — безчи́нствувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. безчинствувати — -ую, -уєш, недок. Робити безчинства, бешкет; бешкетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безчинствувати — Бешкетувати, побешкетувати, збешкетувати, набешкетувати, галабурдити, погалабурдити, згалабурдити, нагалабурдити, сваволити, посваволити  Словник чужослів Павло Штепа
4. безчинствувати — БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Робити безчинства, бешкет; бешкетувати. Безчинствувати з відчаю.  Словник української мови у 20 томах
5. безчинствувати — БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Робити безчинства, бешкет; бешкетувати. В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовна вирізує наших сільських комунарів (Гончар, II, 1959, 105).  Словник української мови в 11 томах