бережкий

ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙ розм., ОГЛЯ́ДНИЙ рідше, БА́ЧНИЙ діал. Обережна Тодозя зиркнула на дві вікні причілка, Маленькі віконечка чорніли на білій стіні (І. Нечуй-Левицький); З неї (брички) вилетіло три постаті. ..Обережні кроки зовсім не тривожать землю (М. Стельмах); Обачна женщина стережеться полюбити мужчину, вищого за неї станом (переклад М. Лукаша); Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (С. Скляренко); Дика вутка бережка (Словник Б. Грінченка); Тут сумніви та побоювання вже остаточно перейняли обережного та оглядистого Оксентія Ничипорука (Ю. Смолич); Петрій перервав своє оповідання і пильним, бачним оком поглядав круг себе (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. бережкий — бережки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бережкий — Обачний, обережний, бачний, поміркований, сторожкий, ок. негарячкий.  Словник синонімів Караванського
3. бережкий — -а, -е. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бережкий — БЕРЕЖКИ́Й, а́, е́. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний. Дика вутка бережка (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
5. бережкий — див. обережний  Словник синонімів Вусика
6. бережкий — Бережки́й, -жка́, -жке́; -жкі́, -жки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бережкий — БЕРЕЖКИ́Й, а́, е́. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний. Дика вутка бережка (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
8. бережкий — Бережкий, -а, -е Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.  Словник української мови Грінченка