близькозорий

КОРОТКОЗО́РИЙ (про очі, людину — який погано бачить на далекій відстані), БЛИЗЬКОЗО́РИЙ, КУЦОЗО́РИЙ розм., НИЗЬКОЗО́РИЙ заст., НИЗЬКОО́КИЙ заст. Романенко прижмурив короткозорі очі (С. Журахович); За чорною книжковою полицею щось грюкнуло, і з-за неї вихилилася мала постать короткозорого Шибая (Мирослав Ірчан); Низько схилив (чоловік) голову над столом, як це роблять близькозорі люди, і щось старанно писав (О. Копиленко); Випливали на старі низькозорі очі двоє дорогих сумовитих самоцвітів (С. Васильченко); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. близькозорий — близькозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. близькозорий — -а, -е, діал. Те саме, що короткозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. близькозорий — БЛИЗЬКОЗО́РИЙ, а, е. Те саме, що короткозо́рий. Спокійно вислухавши губернатора, Котляревський поспівчував панові Савельєву: “який же він близькозорий” (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. близькозорий — БЛИЗЬКОЗО́РИЙ, а, е. Те саме, що короткозо́рий. Низько схилив [чоловік] голову над столом, як це роблять близькозорі люди, і щось старанно писав (Коп., Земля.., 1957, 19).  Словник української мови в 11 томах