босоногий

БО́СИЙ (про людину — який не має на собі взуття), БОСОНО́ГИЙ, ГОЛОНО́ГИЙ розм.; РОЗЗУ́ТИЙ, НЕВЗУ́ТИЙ (при підкресленні відсутності взуття в людини — у той час, коли б нормально воно в неї має бути). Продай, милий, сиві бички, Купи мені черевички, Бо я панського роду, Не ходила боса зроду (пісня); І поля зеленорунисті, і село в красі беріз, де колись у ранній юності босоногим хлопцем ріс (Д. Луценко); Перед ним стояв розпатланий, в розстебнутім чорнім мундирі, роззутий, в одних шкарпетках, плечистий рудий парубійко з револьвером у руці (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. босоногий — босоно́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. босоногий — -а, -е. Те саме, що босий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. босоногий — БОСОНО́ГИЙ, а, е. Те саме, що бо́сий. Боги, богині і півбоги. Простоволосі, босоногі Біжать (І. Котляревський); Вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти (О. Гончар); Не помічає Марія цибулини церков.., босоногих жінок на вулицях (М.  Словник української мови у 20 томах
4. босоногий — див. босий  Словник синонімів Вусика
5. босоногий — БОСОНО́ГИЙ, а, е. Те саме, що бо́сий. Боги, богині і півбоги. Простоволосі, босоногі, Біжать (Котл., І, 1952, 242); Вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти (Гончар, І, 1954, 81); *Образно. Тут пройшло моє босоноге дитинство і моя буремна юність (Довж., Зач. Десна, 1957, 523).  Словник української мови в 11 томах
6. босоногий — Босоногий, -а, -е Босоногій. Боги, богині і півбоги, простоволосі, босоногі. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка