біжком

БІГО́М (про людей — швидко пересуваючись на ногах), БІГЦЕ́М розм., БІ́ГМА розм. рідше, РИ́ССЮ розм., БІЖКА́ розм. рідко, БІЖКО́М розм. рідко. Поодинокі наймички бігом доганяють групу (Ю. Яновський); Я припустив бігцем геть з пагорба, торба товкла мене в спину і з'їжджала на потилицю, як хомут (Григір Тютюнник); Переказавши це, Віта одразу накинула пальто, вийшла з кімнати і бігма кинулася через вулицю (Я. Гримайло); Наказав (голова) шоферові риссю мчати до колгоспу по воли (Є. Кравченко); В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (П. Тичина). — Пор. пі́дтюпцем.

Значення в інших словниках

1. біжком — біжко́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. біжком — присл., розм., рідко. Те саме, що бігом; бігцем, підтюпцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біжком — БІЖКО́М, присл., розм., рідко. Те саме, що біго́м. В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (П. Тичина); Я вискочив з хати й біжком до соломи... (В. Близнець).  Словник української мови у 20 томах
4. біжком — див. швидко  Словник синонімів Вусика
5. біжком — БІЖКО́М, присл., розм., рідко. Те саме, що біго́м. В той луг та у лужечок ти біжком і я біжком (Тич., II, 1957, 44).  Словник української мови в 11 томах