більше
БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); — Відступись! — похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум'яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить (панночка), що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). — Пор. 1. найбі́льше.
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у складі конструкцій зі значенням порівняння, зіставлення, протиставлення і т. ін.), БІЛЬШ рідше, ШВИ́ДШЕ, СКОРІ́ШЕ (СКОРІШ рідше), ТОЧНІ́ШЕ (при уточненні сказаного вище, порівнюючи з ним). Має пристрасть він до книжок рідкісних, звідкись чудом добутих, за це дружина його називає вдома чорнокнижником, звісно, більше жартома (О. Гончар); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І. Багмут); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (О. Гончар); Шукаючи очима, де б сісти, він тихо поніс свою загорнену у білий підрясник, скоріш жіночу, ніж чоловічу, постать до садової лавки (М. Коцюбинський).
БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). — Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); — Браття моє миле! — рече тоді полковник Шрам. — Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу", — думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. нада́лі.
БІ́ЛЬШЕ у знач. прийм., з род. в. або із спол. ніж, як і знах. в. (при позначенні кількості та розміру вказує на їх перевищення); НАД (НА́ДІ перед деякими сполученнями приголосних) (НА́ДО рідше) із знах. в., ПО́НАД (ПО́НАДІ перед деякими сполученнями приголосних) (ПО́НАДО рідше) із знах. в. (указують також на перевищення міри); ПА́ЧЕ з род. в., заст., ірон. (указує на перевищення міри). Я доходжу до епізоду (в кіноплівці), що його треба викинути. Він величенький — більше сотні метрів (Ю. Яновський); За табором тяглося більше як сто тисяч возів (І. Нечуй-Левицький); (Любов:) Я люблю тебе, давно люблю, над життя, над щастя, над усе на світі (Леся Українка); Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран і поїхав на поправку додому (О. Довженко); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура).
НАДА́ЛІ (на майбутній час), ДА́ЛІ, У ПОДА́ЛЬШОМУ, ВПЕРЕ́Д (УПЕРЕ́Д) заст. — Ви машини такі і надалі робіть — Це майбутнє річкового флоту... (Н. Забіла); — Ви не горюйте! Як знати, що.. буде, випаде уперед! (Марко Вовчок). — Пор. 3. бі́льше.
НАЙБІ́ЛЬШЕ (НАЙБІ́ЛЬШ рідше) (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ (БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ) (ЗА ВСІХ — щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО (БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́) рідше, НАД УСЕ́ (ПО́НАД УСЕ́) підсил.; ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕ заст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ (НАЙГІ́РШ) розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); — Гірше всього на світі не люблю задавак. — А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); — А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо — Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). — Пор. 1. бі́льше, ду́же.
ПЕРЕВА́ЖНО (у більшій частині), ГОЛОВНИ́М ЧИ́НОМ, ГО́ЛОВНО, В ОСНОВНО́МУ, ЗДЕБІ́ЛЬШОГО, БІ́ЛЬШЕ (БІЛЬШ) розм., ЗДЕБІ́ЛЬШЕ (ЗДЕБІ́ЛЬШ) (ЗДЕБІ́ЛЬША) рідше. В одному місці зібралась юрба, переважно жінки (М. Коцюбинський); Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (М. Рильський); З'їхалось багато гостей, головно родичів молодої і молодого (В. Гжицький); — Хай молоді скажуть. Бо ж вони, в основному, воюють (О. Довженко); Рельєф України здебільшого рівнинний (І. Цюпа); В лимані ловилась риба більше дністрова (І. Нечуй-Левицький); Мені зима було теж так розстроїла здоров'я, що я вже й по світі не могла ходити, а все більш лежала (Леся Українка); Здебільше розгублено металися (пасажири) по перону (О. Досвітній); Дворик.. засаджено де-не-де тривкими ростинами, здебільша агавами (Леся Українка).
Словник синонімів української мови