вампір

ВАМПІ́Р (за повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини й ссе кров сплячих людей), УПИ́Р. Тихше, тихше: ходять звірі, П'ють народну кров вампіри... (О. Олесь); Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу (М. Коцюбинський).

КРОВОПИ́ВЕЦЬ зневажл. (жорстока, люта, жадібна до вбивств людина; той, хто мучить, виснажує морально), КРОВОПИ́ВЦЯ зневажл., КРОВОЖЕ́Р зневажл., ВАМПІ́Р зневажл., КРОВОПІ́Й зневажл., П'Я́ВКА зневажл. Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти насильників, лихварів, кулаків і всяких великих, середніх і малих п'явок і кровопивців (В. Еллан); Цар скипів, почав кричати: — Я його не хочу знати! І який він в біса князь? Кровопивця твій Ромась! (Л. Первомайський); Нам кровожерів нещадно скарати (П. Дорошко); (Любов:) Я не хочу бути вашим злим духом, вашим вампіром (Леся Українка); Сказано — кровопій людський (Панас Мирний); — Бог тебе покарає за нашу кривду, ти, п'явко людська! — крикнула, заходячися від сліз, Прачиха (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. вампір — вампі́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вампір — ВАМПІР – АМПІР Вампір, -а. 1. За повір’ям – мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сонних людей; переносно – кровопивця. 2. Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах. Ампір, -у. Стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві, що виник у Франції на початку XIX ст.  Літературне слововживання
3. вампір — Вовкулака, перевертень, р. вовкун, зап. упир, вамп; П. кровопивець, кровопій, сил. деспот, тиран, узурпатор. ВАНДАЛ, (уособлення дикости) варвар, гун, канібал; пор. ХУЛІГАН.  Словник синонімів Караванського
4. вампір — -а, ч. 1》 За народним повір'ям – перевертень, мрець, що виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей; упир, вурдалака. 2》 перен. Про людину, яка мучить або нещадно експлуатує залежних від неї людей; кровопивця. 3》 Рід великих кажанів, що живуть у тропічних лісах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вампір — ВАМПІ́Р, а, ч. 1. За народним повір'ям – мрець, що виходить ночами з домовини і ссе кров людей; упир. Вампіри кощавими пальцями піднімають віка гробів, їм заганяють кілки у груди, а вони все одно встають, торохтять кістками, трясуть зітлілим ґноттям...  Словник української мови у 20 томах
6. вампір — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
7. вампір — вампі́р (франц. vampire, нім. Vampir) 1. Міфологічний образ у фольклорі європейських народів – мрець, який нібито виходить з могили, щоб ссати кров людей. Інша назва – упир. 2. Рід кажанів родини листоносих. 3. Переносно – кровопивця.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. вампір — ВАМПІ́Р, а, ч. 1. За народним повір’ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей; упир. Поблідла давня казка про вампіра Перед ділами хижого банкіра (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 50); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах