вартний
ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М. Гірник); — Виліпіть нашу Мілю такою, щоб всі на неї задивлялися, — вимагали колгоспниці. — Вона того достойна (О. Гончар); Гідна країна, здавен ушанована захватом щирим, Варта уваги мандрівників, подиву та милування (М. Зеров); Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); — Сліз твоїх вона не годна (Марко Вовчок); — Треба вибрати собі жінку з роду, вартного князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови