вбиральня

УБИРА́ЛЬНЯ (ВБИРА́ЛЬНЯ) (приміщення для відправлення природних потреб людини), ТУАЛЕ́Т, КЛОЗЕ́Т, НУ́ЖНИК розм.; ГАЛЬЮ́Н (на кораблі). Під час перерви підсудних водили по одному до вбиральні (Ю. Яновський); Сталося неймовірне: шпигун виламав у туалеті ґрати і втік (Ю. Мушкетик); — Прошу не бунтувати, бо, їй-бо, заставимо клозет чистити (Я. Качура); В одну мить люди стають по всьому колу корабля: на бліндареї, гальюні, на трапах, на нижніх східцях ближче до води (О. Довженко).

УБИРА́ЛЬНЯ (ВБИРА́ЛЬНЯ) (артистична), ГРИМУВА́ЛЬНА.

Значення в інших словниках

1. вбиральня — вбира́льня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вбиральня — (артиста) як ім. туалетна, гримувальна; (санвузол) ТУАЛЕТ|А|, (хатня) г. лазничка.  Словник синонімів Караванського
3. вбиральня — див. убиральня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вбиральня — ВБИРА́ЛЬНЯ див. убира́льня.  Словник української мови у 20 томах
5. вбиральня — Вбира́льня, -льні, -нею; -ра́льні, -ра́лень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вбиральня — ВБИРА́ЛЬНЯ див. УБИРА́ЛЬНЯ.  Словник української мови в 11 томах