вечірки
ВЕЧОРНИ́ЦІ (восени та взимку — вечірні зібрання сільської молоді, де поряд із розвагами в будні виконується ручна робота), ВЕЧІ́РКИ, ДО́СВІТКИ (з вечора до світанку); ВЕЧОРИ́НА діал. (дівич-вечір). На вулиці, на вечорницях, у колядці наша Оксана перед веде (Г. Квітка-Основ'яненко); У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки (Словник Б. Грінченка); Де досвітки, де вечорниці, Або весілля де було,.. То тут троянці і вродились (І. Котляревський). — Пор. 1. гу́ля́нка.
Словник синонімів української мови