вилущитися

ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ (випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи, качана, стручка), ЛУ́ЩИТИСЯ, ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ (також про качани, стручки тощо — ставати порожніми). — Док.: ви́лущитися, ви́теребитися. Рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (М. Стельмах); Припала (Маланка) вухом до безбережної ниви.. і слуха, як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса (М. Коцюбинський); При ударі багато качанів розкришуються й витереблюються (з газети).

Значення в інших словниках

1. вилущитися — ви́лущитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вилущитися — див. вилущуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилущитися — ВИ́ЛУЩИТИСЯ див. вилу́щуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. вилущитися — ВИ́ЛУЩИТИСЯ див. вилу́щуватися.  Словник української мови в 11 томах
5. вилущитися — Ви́лущуватися, -щуюся, -єшся сов. в. вилущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.  Словник української мови Грінченка