вимкнути

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти, погаси́ти. Водограй мовчав, бо двірник завжди вимикав у ньому на ніч воду (В. Кучер); Чемериця вимкнув радіо (Г. Коцюба); (Ріхард:) Зараз виключать світло (В. Собко); Ми змушені відключити газопровід (з газети); Саня збиралась гасити світло (І. Микитенко).

ВИМИКА́ТИ (припиняти дію якого-небудь приладу, механізму), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ. — Док.: ви́мкнути, ви́ключити, відключи́ти. Водій, ще й мотора не вимкнувши, спокійно кивнув у бік причалу: — По-моєму, він там (О. Гончар); Оксана стрепенулася й виключила рацію (В. Кучер); Треба відключати інструмент від електричної сітки, щоб охолонули нагріті частини (з науково-популярної літератури).

Значення в інших словниках

1. вимкнути — ви́мкнути 1 дієслово доконаного виду вирвати ви́мкнути 2 дієслово доконаного виду перервати роботу  Орфографічний словник української мови
2. вимкнути — I -ну, -неш, док. Однокр. до вимикати. II див. вимикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимкнути — ВИ́МКНУТИ¹, ну, неш, док., що, діал. Однокр. до ви́микати. Олеся сумувала, робота їй не йшла, замість бур'яну часто-густо вимкне бурячок або маківку (І. Франко). ВИ́МКНУТИ² див. вимика́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вимкнути — ВИ́МКНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до ви́микати. Олеся сумувала, робота їй не йшла, замість бур’яну часто-густо вимкне бурячок або маківку (Фр., VIII, 1952, 191). ВИ́МКНУТИ² див. вимика́ти.  Словник української мови в 11 томах