Словник синонімів української мови

вимостити

БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). За останній рік він і вулиці мостив, ..і ремонтував будинки, і вивантажував вугілля (М. Ю. Тарновський).

ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М. Коцюбинський); Вимостивши (солому), він стрибнув з воза і почав вистилати рядном, що винесла Оришка (Панас Мирний); Вимощувати доріжки на подвір'ї рекомендується в чотири шари (з газети).

II. ВИ́ТИ (про птахів — влаштовувати гніздо), ЗВИВА́ТИ, МОСТИ́ТИ. — Док.: зви́ти, ви́мостити. (Будівничий:) Орли недарма гнізда в'ють на горах. На гору доступитися нелегко (Леся Українка); Знов звила (ластівка) В нас під хатою кубельце... (П. Грабовський); Прилетіли лелеки й мостили на клуні в Носюри гніздо (О. Донченко).

НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док.: насла́ти (настели́ти), помости́ти, намости́ти, ви́мостити. Вставляли у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (О. Копиленко); Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті.. дошки, по яких прокочувалися два колеса (П. Автомонов); Довелось намощувати іще один настил (А. Шиян); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (І. Гончаренко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. вимостити — ви́мостити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вимостити — див. вимощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимостити — ВИ́МОСТИТИ див. вимо́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вимостити — ВИ́МОСТИТИ див. вимо́щувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. вимостити — Ви́мостити см. вимощати.  Словник української мови Грінченка