випорожнити

СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Михайло відкрив пляшку і припав до неї, не відриваючись, доки не спорожнив. Ніколи йому так не смакувало молоко, як цього разу (М. Томчаній); Їм ще не встигли (бандити) випорожнити кишені (Ю. Смолич); Що їли, а що продавать носили, Но більшу часть саду опорожнили (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. випорожнити — ви́порожнити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. випорожнити — див. випорожняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випорожнити — ВИ́ПОРОЖНИТИ див. випорожня́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. випорожнити — ви́порожнити вул. обікрасти (ст)||зробити, зробити скок, обцибушити, обшастати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. випорожнити — ВИ́ПОРОЖНИТИ див. випорожня́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. випорожнити — Ви́порожнити, -ся см. випорожняти, -ся.  Словник української мови Грінченка