вистояти

ВИ́ТРИМАТИ (відбити наступ, не відступити в бою), ВИ́СТОЯТИ. — Недок.: витри́мувати, висто́ювати. Не витримали дужого натиску пани-ляхи (О. Довженко); Йому доведеться прийняти бій, мужньо вистояти (І. Ле).

Значення в інших словниках

1. вистояти — ви́стояти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вистояти — див. вистоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистояти — ВИ́СТОЯТИ див. висто́ювати.  Словник української мови у 20 томах
4. вистояти — ВИ́СТОЯТИ див. висто́ювати.  Словник української мови в 11 томах
5. вистояти — Ви́стояти, -ся см. вистоювати, -ся.  Словник української мови Грінченка