витереблюватися

ВИЛУ́ЩУВАТИСЯ (випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи, качана, стручка), ЛУ́ЩИТИСЯ, ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ (також про качани, стручки тощо — ставати порожніми). — Док.: ви́лущитися, ви́теребитися. Рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (М. Стельмах); Припала (Маланка) вухом до безбережної ниви.. і слуха, як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса (М. Коцюбинський); При ударі багато качанів розкришуються й витереблюються (з газети).

Значення в інших словниках

1. витереблюватися — витере́блюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. витереблюватися — -юється, недок., витеребитися, -иться; мн. витеребляться; док. Вилущуватися, випадати з качана, стручка (про зерно кукурудзи, боби гороху, квасолі і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витереблюватися — ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ТЕРЕБИТИСЯ, иться; мн. ви́теребляться; док. Вилущуватися, випадати з качана, стручка (про зерно кукурудзи, боби гороху, квасолі і т. ін.). При ударі качани можуть розкришуватися й витереблюватися (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. витереблюватися — ВИТЕРЕ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ТЕРЕБИТИСЯ, иться; мн. ви́теребляться; док. Вилущуватися, випадати з качана, стручка (про зерно кукурудзи, боби гороху, квасолі і т. ін.). При ударі багато качанів розкришуються і витереблюються (Рад. Укр., 12.XI 1958, 2).  Словник української мови в 11 томах