Словник синонімів української мови

вищерблений

ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Логвиненко); На вищерблених сходах — білі вапняні сліди (В. Дрозд); Бабуня, вийнявши з-під припічка в надщербленій макітрі вапно, заходилася білити.. стіни (А. Хорунжий); Коло основи.. довгого й тонкого.. хвоста (морського кота) міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (з журналу); Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу (В. Сосюра); Визублена сокира.

ЩЕРБА́ТИЙ (про місяць — який поступово зменшується, не повний), НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, УЩЕ́РБЛЕНИЙ (ВЩЕ́РБЛЕНИЙ), ЩЕ́РБЛЕНИЙ. Виступав Щербатий місяць з-за могили (Т. Шевченко); Надщерблений місяць плив над світом (Є. Гуцало); Вищерблене коло місяця темним ластовинням дивилося у вікно (С. Чорнобривець); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (І. Ле); Полк робив свої немудрі й нескладні справи під щербленим місяцем (Ю. Яновський).

ЩЕРБА́ТИЙ (про зуби — із щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ. — Що б сказав князь Ігор, — засміявся, показавши свої щербаті зуби, воєвода Бождан, — коли б то бачив, що за рать вирушає на Цар-город (С. Скляренко); Коли й випадало (дідові) з чим-небудь ховатись, то це з двома чи трьома вищербленими зубами (І. Драч).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. вищерблений — ви́щерблений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вищерблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вищербити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищерблений — ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́щербити. Вода стікає на поріг, Вищерблений взимку чобітьми (Я. Шпорта); // у знач. прикм. Із щербиною, щербинами; щербатий. Вони ретельно доїдали решту затірки з великої вищербленої миски (Я.  Словник української мови у 20 томах
  4. вищерблений — див. щербатий  Словник синонімів Вусика
  5. вищерблений — Ви́щерблений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вищерблений — ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́щербити. Вода стікає на поріг, Вищерблений взимку чобітьми (Шпорта, Вибр., 1958, 32); // У знач. прикм. Відчинила двері нестара ще жінка з вищербленими передніми зубами (Донч.  Словник української мови в 11 томах