впадіння

ГИ́РЛО (місце, де річка впадає в море, озеро тощо), ВПАДІ́ННЯ, ДЕ́ЛЬТА (з численними острівцями); ЕСТУА́РІЙ книжн. (лійкоподібне). Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі (З. Тулуб); Він подовгу стояв на косогорі в тупому куті, що утворювався біля впадіння Красної балки в Дніпро (С. Добровольський); В дельті Сирдар'ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо,.. комарі були справжньою божою карою (З. Тулуб); Естуарій Ельби.

Значення в інших словниках

1. впадіння — впаді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. впадіння — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. впасти I 1). 2》 Місце злиття двох рік або втікання річки в море тощо; гирло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впадіння — ВПАДІ́ННЯ (УПАДІ́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. впада́ти¹ 1. В озеро впадають три заболочені в місцях впадіння гірські потічки (з наук.-попул. літ.). 2. Місце злиття двох рік або втікання річки в море, океан і т. ін.; гирло річки.  Словник української мови у 20 томах
4. впадіння — ВПАДІ́ННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. впа́сти¹ 1. Річка Рось перемістила своє місце впадіння в Дніпро, і на ньому на деякий час припинилось судноплавство (Рад. Укр., 18.ІІІ 1946, 2).  Словник української мови в 11 томах