впекти

ЗАПРОТО́РИТИ розм. (відправити когось куди-небудь проти волі або далеко), ЗАПРОВА́ДИТИ розм., УПЕКТИ́ (ВПЕКТИ́) розм., ЗАПАХТО́РИТИ діал. — Недок.: запрото́рювати, запрова́джувати, упіка́ти (впіка́ти), правто́рити діал. — Бабенко був поліцаєм у нашому селі!.. Він двох моїх дочок запроторив на німецьку каторгу!.. — скрикнув він (Є. Гуцало); — Він і зроду таких грошей при собі не носив. То йому хтось підкинув, щоб було за що під суд упекти (В. Кучер); (Терещенко:) Під час відступу.. всі були в такому нервовому стані, що за одне невдале слово могли не тільки догану вліпити, а в штрафний батальйон запахторити (О. Корнійчук); І порядки які тепер настали?.. Свій свого в неволю правторить... (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. впекти — впекти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. впекти — ВПЕКТИ́ див. упіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. впекти — впекти́ у живе́. Торкнутися того, що найбільше хвилює, турбує кого-небудь. — Нащо знімаєш (вузлики з зерном)? Настане весна — лани засієш.— Це Андрій так впік (Маланку) у живе (М. Коцюбинський).  Фразеологічний словник української мови