вперш
ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році Остап уперше вирядився з людьми на заробітки (А. Головко); Лукина вперш підвела очі і глянула на Хавруся (І. Нечуй-Левицький); — Я таки ще уперве, як її побачила, подумала: непевні очі удовині! (Марко Вовчок); Василеві це було впервину, досі його не запрошували дорослі люди, як рівного (А. Хижняк); Христя не перше чує про міську роботу (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови