врівноважений

СТРИ́МАНИЙ (про людину — який уміє володіти собою, відзначається витримкою; про голос, тон тощо — який виражає витримку), ВИ́ТРИМАНИЙ, УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), ПОМІРКО́ВАНИЙ, ПОМІ́РНИЙ, МІ́РНИЙ рідше, РІ́ВНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм.; ХОЛОДНОКРО́ВНИЙ, СУХИ́Й (який не виявляє, не виражає емоцій). Завпед Пилип Данилович Кужіль — чоловік стриманий, мовчазний, урівноважений (О. Копиленко); Шахрай такий, як і всі. Але він витриманий неймовірно (Ю. Яновський); Тон листа врівноважений, слова скупі (П. Колесник); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Ю. Смолич); Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові (І. Нечуй-Левицький); (Теофіл:) Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Леся Українка); Холоднокровний дуелянт; Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (В. Собко). — Пор. 2. спокі́йний.

Значення в інших словниках

1. врівноважений — врівнова́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. врівноважений — Збалянсований; (хто) стриманий, витриманий, спокійний; п! ХОЛОДНОКРОВНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. врівноважений — врівноваженість, врівноваження, врівноважено, врівноважити, врівноважитися, врівноважування, врівноважувати, врівноважуватися див. урівноважений, урівноваженість і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. врівноважений — ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ див. урівнова́жений.  Словник української мови у 20 томах
5. врівноважений — ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ, ВРІВНОВА́ЖЕННЯ, ВРІВНОВА́ЖЕНО, ВРІВНОВА́ЖИТИ, ВРІВНОВА́ЖИТИСЯ, ВРІВНОВА́ЖУВАННЯ, ВРІВНОВА́ЖУВАТИ, ВРІВНОВА́ЖУВАТИСЯ див. урівнова́жений, урівнова́женість і т. д.  Словник української мови в 11 томах