всидливий

ПОСИДЮ́ЧИЙ (здатний довго, старанно й наполегливо працювати над чим-небудь, на одному місці), ПОСИДЮ́ЩИЙ, УСИ́ДЛИВИЙ (ВСИ́ДЛИВИЙ). Судексперту треба.. бути винахідливим, мов дизайнер, і терплячим та посидючим, як годинникар (з журналу). — Пор. стара́нний.

Значення в інших словниках

1. всидливий — вси́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. всидливий — ВСИ́ДЛИВИЙ див. уси́дливий.  Словник української мови у 20 томах