вслуговувати

СЛУЖИ́ТИ (бути на послугах; виконувати обов'язки слуги), СЛУГУВА́ТИ, ПРИСЛУ́ЖУВАТИ заст., ПРИСЛУГО́ВУВАТИ заст., ПОСЛУГО́ВУВАТИ заст., УСЛУГО́ВУВАТИ (ВСЛУГО́ВУВАТИ) заст.; ЧЕЛЯДНИКУВА́ТИ заст. (бути слугою у пана). Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна (Марко Вовчок); Соломія служила в батюшки і вибула рік (І. Нечуй-Левицький); Слуга відчиняє двері з сусідньої кімнати, інші слуги лагодяться прислужувати при столі (Леся Українка); Молода жінка змушена, відмовившись від власного життя, за мізерну платню прислужувати панам (П. Колесник); Щохвилини треба було їй (графині) услуговувати (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. вслуговувати — вслуго́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вслуговувати — ВСЛУГО́ВУВАТИ див. услуго́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. вслуговувати — ВСЛУГО́ВУВАТИ, ВСЛУГУВА́ТИ, ВСЛУЖИ́ТИ, ВСЛУ́ЖЛИВИЙ див. услуго́вувати, услугува́ти і т. д.  Словник української мови в 11 томах