встругнути
УСТРУГНУ́ТИ (ВСТРУГНУ́ТИ) розм. (зробити, сказати що-небудь незвичайне, несподіване), УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ) розм., СТРУГНУ́ТИ розм., УДЕ́РТИ (ВДЕ́РТИ) розм., УДРА́ТИ (ВДРА́ТИ) розм., УДЖИГНУ́ТИ (ВДЖИГНУ́ТИ). Вона з недовірою подивилася на мене, потім оглянула стілець — вона думала, що я хочу устругнути їй якусь штуку, — і не сідала (Л. Смілянський); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); Сподіваюся, що вона колись утне щось поважне і гарне навдивовижу усім (М. Коцюбинський); Валентин не міг всидіти на місці, його штовхав якийсь веселий біс утяти яку-небудь штуку (О. Гончар); Князь Єремія.. був байдуженький до тієї дорогої фацеції, яку він стругнув для панів, навіть нищечком сміявся, що вчинив ту великопанську дурість (І. Нечуй-Левицький); Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків налякать (А. Свидницький). — Пор. нако́їти.
Словник синонімів української мови