вцідити

НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ (ВЦІДИ́ТИ), НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ (ВТОЧИ́ТИ) (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). — Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати (вто́чувати). Лейтенант дістав із-під столу одну й другу пляшку, перекинув над склянкою, але націдив лише кілька крапель (П. Панч); Вона стояла віддалік коло крана за буфетом і наточувала пиво (С. Тудор); "Поліз у погріб я дулівки ще вточити" (Л. Глібов). — Пор. 1. нали́ти, 1. ціди́ти.

Значення в інших словниках

1. вцідити — вціди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вцідити — див. уцідити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вцідити — ВЦІДИ́ТИ див. уціди́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вцідити — вціди́ти 1. вдарити (м, ср, ст): Так вцідив му в голову, шо ше довго буде по тій їх слічнюткій “розмові” знак (Авторка)|| = вгатити 2. побити (м, ср, ст)|| = вигаратати  Лексикон львівський: поважно і на жарт