вчитель
НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР книжн. заст., ірон., НАПУ́ТНИК заст.; УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), МЕТР книжн. заст., ірон. (той, хто є авторитетом у якій-небудь галузі, передає свій досвід, знання, є для інших прикладом); ПОВЧА́ЛЬНИК розм., УКА́ЖЧИК (ВКА́ЖЧИК) розм., УКА́ЗНИК (ВКА́ЗНИК) розм. рідше (при несхвальному ставленні). Наставники молоді; — Що ж се ти, сину, в ментори мені накинувся, — озливсь вкінці батько (І. Франко); — Мамо, ви знаєте, хто це до нас завітав? — ..Це дочка мого найкращого напутника — друга (Є. Кротевич); Старші письменники — учителі наші (М. Коцюбинський); Михайль — мій колишній метр. А загалом — він ватажок лівих поетів (Ю. Яновський); — Я розумію, хлопець ти вже дорослий.. повчальників не потребуєш, бо й сам набачився чимало (Григорій Тютюнник); — Який він мені укажчик?.. Я сама собі голова... (Панас Мирний).
УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; — Моя дочка Анеля, — говорить пан Адам. — Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль — мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). — Пор. 1. вихова́тель.
Словник синонімів української мови