віддавити
УШКО́ДЖУВАТИ (завдавати шкоди тілу або його частинам, робити травму), ПОШКО́ДЖУВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ (перев. ударяючись об щось тверде або ударяючи чимсь твердим); ВІДДА́ВЛЮВАТИ (придавивши, порушувати цілісність тканини тіла); РОЗ'Я́ТРЮВАТИ (рану). — Док.: ушко́дити, пошко́дити, розби́ти, зби́ти, відби́ти, віддави́ти, роз'ятри́ти. Денис Іванович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський); Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (О. Гончар); Доро́го між дубів, самотності доро́го, Каміння на тобі таке тверде, Жорства твоя натруджені збиває ноги (М. Зеров); Перемішалися дівчата й парубки, руки, ноги, тулуби... когось настоптали, комусь розбили губу, оддавили палець (Г. Хоткевич).
Словник синонімів української мови