відклеювати

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару); ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). — Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти (ввірва́ти), відлама́ти, ущипну́ти (вщипну́ти) (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її (картоплю) в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім (матроси) почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.

Значення в інших словниках

1. відклеювати — відкле́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відклеювати — -юю, -юєш, недок.; відклеїти, -ею, -еїш, док., перех. Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відклеювати — ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що. Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось. Це ж так просто: написав коротенького листа, а тобі прийшла відповідь, знову написав – і знову відповідь, і кожного разу на конверті...  Словник української мови у 20 томах
4. відклеювати — ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось.  Словник української мови в 11 томах