відкрутка

ВИ́КРУТКА (інструмент для закручування та відкручування гвинтів), ВІДКРУ́ТКА рідше. З усіх кишень засмальцьованого комбінезона стирчали гаєчні ключі, викрутки та плоскогубці (С. Голованівський); Позубив відкрутку для великих шурупів (І. Сенченко).

Значення в інших словниках

1. відкрутка — відкру́тка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відкрутка — -и, ж., рідко. Те саме, що викрутка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкрутка — ВІДКРУ́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що ви́крутка 2. – Ану, починай, бери відкрутку, розгвинчуй нашого старенького. Щоб через півгодини від генератора не лишилося й згадки. Будуймо новий! (В. Владко).  Словник української мови у 20 томах
4. відкрутка — И, ж. Коктейль (горілка з фруктовим соком).  Словник сучасного українського сленгу
5. відкрутка — ВІДКРУ́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що ви́крутка 2. Позубив відкрутку для великих шурупів (Сенч., Опов., 1959, 4).  Словник української мови в 11 томах