відмолитися

ВІДПРО́ШУВАТИСЯ (просити дозволу відлучитися; просити про звільнення від чогось), ВІДПРО́ХУВАТИСЯ, ПРОСИ́ТИСЯ, МОЛИ́ТИСЯ підсил. — Док.: відпроси́тися, відпроха́тися, відмоли́тися. У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Іван Макарович, радий і веселий, взяв доктора під руку і повів до їдальні, хоч той відпрошувався і пручався (В. Гжицький); Першої неділі .. відпрохався Семен у пана на часинку до брата (М. Коцюбинський); І просилася, і молилася: "Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять" (пісня).

Значення в інших словниках

1. відмолитися — відмоли́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відмолитися — див. відмолюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відмолитися — ВІДМОЛИ́ТИСЯ див. відмо́люватися.  Словник української мови у 20 томах
4. відмолитися — а́ні (ні) відхрести́тися, а́ні (ні) відмоли́тися від чого. Що-небудь обов’язково настане, здійсниться. Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (М. Номис).  Фразеологічний словник української мови
5. відмолитися — ВІДМОЛИ́ТИСЯ див. відмо́люватися.  Словник української мови в 11 томах
6. відмолитися — Відмолюватися, -лююся, -єшся сов. в. відмолитися, -люся, -лишся, гл. Отмаливаться, отмолиться, избавиться отъ кого молитвой. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806.  Словник української мови Грінченка