відсиплятися
СПА́ТИ (перебувати в стані сну), ВІДПОЧИВА́ТИ, СПОЧИВА́ТИ, ПОЧИВА́ТИ заст., УСИПЛЯ́ТИ (ВСИПЛЯ́ТИ) діал., ВІДСИПЛЯ́ТИСЯ (ВІДСИПА́ТИСЯ) (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання). — Отут (біля вікна) і мій Роман спав, ближче до сонця. Відпочивайте й ви (М. Стельмах); Вже й світ, а він спить; вже люди й жать ідуть, а він почиває (П. Куліш); Вона не всипляла ночей і хвилиночки (Марко Вовчок). — Пор. дріма́ти.
Словник синонімів української мови