відсихати
ВІДМИРА́ТИ (про частини живого організму — ставати неживим, мертвим), ЗАВМИРА́ТИ, МЕРТВІ́ТИ, АТРОФУВА́ТИСЯ, ВІДСИХА́ТИ. — Док.: відме́рти, завме́рти, змертві́ти, відсо́хнути. Відмерла рука; Ноги, руки й інші частини тіла по черзі завмирали, хоч Славко ще жив і думав (Лесь Мартович); Він сидів біля тіла, дививсь у личко — біліло й мертвіло (Марко Вовчок); На селі розказували про одного чоловіка, як той чоловік в шинку вдарив матір і в його одсохли руки (І. Нечуй-Левицький).
СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим); ГОРІ́ТИ, ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ) (від спеки). — Док.: засо́хнути, засо́хти, засхнути діал. усо́хнути (всо́хнути), усо́хти (всо́хти), усхну́ти (всхну́ти) діал. посо́хнути (посохти) (посхну́ти), зсо́хнути (зсо́хти), відме́рти, відсо́хнути, зача́хнути, пересо́хнути, згорі́ти, ви́горіти, погорі́ти (про все або в багатьох місцях). Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному ґрунті (С. Чорнобривець); На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); В яру криниця завалилась, Верба усохла, повалилась (Т. Шевченко); Зверху сосна усихає (пісня); В діда Данила всі дерева всохли (Ю. Мокрієв); Затоптаний, збитий копитом, полин пересох і зачах (Я. Шпорта); Трава геть вигоріла на сонці.
Словник синонімів української мови