відшукатися

ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок.: знахо́дитися, нахо́дитися, віднахо́дитися, розшу́куватися, відшу́куватися, вишу́куватися. Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Б. Грінченко); Найшлося в кишені кресало, і кремінець, і ґніт (О. Гончар); — Завтра ваші гроші віднайдуться (І. Франко); І недавно лиш, нарешті, Відшукався хлопця слід (Т. Масенко); (Савка:) А ти не цвірінчи там..! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. відшукатися — відшука́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відшукатися — див. відшукуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшукатися — ВІДШУКА́ТИСЯ див. відшу́куватися.  Словник української мови у 20 томах
4. відшукатися — ВІДШУКА́ТИСЯ див. відшу́куватися.  Словник української мови в 11 томах
5. відшукатися — Відшукуватися, -куюся, -єшся сов. в. відшукатися, -каюся, -єшся, гл. Отыскиваться, отыскаться, находиться, найтись.  Словник української мови Грінченка