вільність
ПІ́ЛЬГА (звільнення від дотримання загальних правил, виконання якихось обов'язків), ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ спец., ВІ́ЛЬНОСТІ перев. мн., заст., ВІЛЬГО́ТА заст. — Пан Бжевський обіцяє нам різні пільги. Оратимете й засіватимете його землю, скільки хто забажав, і нічого не робитимете на замок (З. Тулуб); У Франції держава поетапно створювала структури для органічного обмеження стисло-егоїстичних преференцій (з журналу); Правами і вільностями козаки могли користуватися тільки на державних землях (з підручника); — Ті люде в осадах, що вже їм минули строки вільготи, чомусь не хотять давати податів (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. пра́во.
ПРАВА́ (свобода, можливість діяти певним чином, користуватися чимсь, гарантована державними або іншими законами, постановами тощо), ВІ́ЛЬНОСТІ (ВО́ЛЬНОСТІ) заст.; ПОВНОВА́ЖЕННЯ (надані особі або підприємству органами влади). Що ж невеселії сидять Всі лицарі шотландські? Тож мають з ласки короля Права й маєтки панські (Леся Українка); (Гільда:) Карать не можна на смерть лиш за те.., Що сміливо людина голос свій За вільності громадські підняла (І. Кочерга); — Самі вирушимо? — Поки що самі, але повноваження отримаєте від головного отамана. Особисто! (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови