глибочіти

ЗЯ́ЯТИ (про отвір, яму, провалля — бути широко відкритим), ЗІЯ́ТИ, ГЛИБОЧІ́ТИ розм., ПОЗІВА́ТИ рідко, ПОЗІХА́ТИ рідко. На подвір'ї вже зяяли глибокі ями, деякі липи були розчахнуті, повсюди валялись гілля та тріски з дерев (Ю. Збанацький); Унизу просто перед очима шумував Дніпро, а збоку чорними безоднями зіяли ярки (М. Коцюбинський); Обіч глибочіло провалля (Н. Рибак); Долішня половина печі була відкрита і позівала темною.. пащекою (І. Франко); Дев'ятий грізний вал! У глибині якісь печери позіхали чорні (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. глибочіти — глибочі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. глибочіти — -чить, недок., розм. Зяяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глибочіти — ГЛИБОЧІ́ТИ, чи́ть, недок., розм. Вирізнятися значною глибиною. Обіч глибочіло провалля (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. глибочіти — ГЛИБОЧІ́ТИ, чи́ть, недок., розм. Зяяти. Обіч глибочіло провалля (Рибак, Зброя.., 1943, 17).  Словник української мови в 11 томах